Дотик До Душі
Світлана Кващенко
Як це чарівно – дотик до душі!
Як це бентежно радісно безмежно...
Як це повільно переходить у вірші...
Як сильно хочеться пірнути обережно.
Комусь Єгипти, діаманти чи вино,
Комусь банально й просто переспати...
А ти колись відчуєш: це воно!
Пірнути страшно – треба почекати.
А час іде, минає швидко він.
Його не стримають ні мрії, ні спокуси.
Я зупиню на мить його шалений плин,
Аби твій погляд на собі відчути...
Як це бентежно радісно безмежно...
Як це повільно переходить у вірші...
Як сильно хочеться пірнути обережно.
Комусь Єгипти, діаманти чи вино,
Комусь банально й просто переспати...
А ти колись відчуєш: це воно!
Пірнути страшно – треба почекати.
А час іде, минає швидко він.
Його не стримають ні мрії, ні спокуси.
Я зупиню на мить його шалений плин,
Аби твій погляд на собі відчути...
Світлана Кващенко
20.06.2019
20.06.2019