е-mail:
пароль:

забыли пароль?

регистрация

Чего я боюсь....

...кого нибудь обидеть

... мышей

....пауков

...злых языков

свой вариант...





26.11.2020 18:25

Вісім Хвилин


Дмитро Максимчук


Дивись, які протуберанці...
Це діти зірки, що дає життя.
«Магніти арки божевілля»,
Якої ми доношуєм взуття.

Воно закінчиться і згасне.
Про це мовчатиме ефір.
Хвилинок вісім буде ясно,
На глибині й вершинах гір.

Я встигну дописати стовпчик,
А ти – останній свій make up.
Вдихну на повні це повітря...
І нарк дослухає свій клаб...

Річки перетворилися в болото,
Спасибі видатним дідам.
Невже старі не розуміли,
Яке багно лишали нам!?

Тепер годинами стоять в аптеках,
Без черги лізуть серед молодих.
А ті й до тридцяти не доживають...
Спочатку видих, потім вдих.

Та Сонце кожного цінує.
Ще трохи і піде у небуття.
Фотон на восьму, прилетить, хвилину.
Цього не знатимем ні ти, ні я.


Дмитро Максимчук
26.11.2020


Поведал мируMCF@i.ua
предыдущаяследующая
всего комментариев: 0

сортировать комментарии: от первого к последнему, от последнего к первому
самое, самое
 







Создание сайта — студия "Малина", Белая Церковь 2010г.