Плівка
Дмитро Максимчук
Ти порахуєш печиво, яке упало.
Здивуєш подоланням рим.
Життя приходило й тікало…
Хай втік та повернеться Крим!
Ми зберігали власні діафільми.
Шукали послідовності подій.
Купили плівку видатної фірми,
Щоб фоткати героїв мрій.
Квітки, монтаж і полуниці…
Героями вважали вбивць.
Розширились завужені зіниці…
В аптеках більше пограбованих полиць.
Це страшно, тільки море…
Воно врятує, бо підсолена вода.
Ніхто з батьків не скаже – «Горе!»
У світла неабияка хода.
Лише кохання, перші поцілунки
Останнім часом спільного життя.
Знімайте непотрібні обладунки!
Побачив сталь, як припинилося лиття.
28.04.2021